ЗНАКО́МИТИ, млю, миш; мн. знако́млять; недок., перех., розм., рідко. Те саме, що знайо́мити.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 640.