ЗНАЙОМІ́СІНЬКИЙ, а, е, розм. Дуже добре знайомий. Побачила й батьківське подвір’я,..мені там кожна стежечка, кожний кущик знайомісінькі (Вовчок, І, 1955, 7).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 638.