ЗНА́ДНИЙ, а, е. Те саме, що знадли́вий. Перед очима — зелена керсетка, червона спідниця, знадний з усмішкою погляд (Мирний, І, 1949, 129); Весь світ даровано людині,— Благословенні ж ви стократ, І руки, крила лебедині, І знадних поглядів агат! (Рильський, Мости, 1948, 75); Дід Максим красномовним рухом показав на знадну синю смужку далекого лісу (Збан., Єдина, 1959, 357).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 637.