ЗНАДЛИ́ВО. Присл. до знадли́вий. Русалка випливає і знадливо всміхається, радісно складаючи долоні (Л. Укр., III, 1952, 187).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 637.