ЗМІЛІ́ТИ, і́є, док. Стати мілким. Зміліли гомінкі гірські річки, а струмок посеред вулиці Чабан-Таша мало не пересох (Тулуб, Людолови, І, 1957, 260); На підставі літологічного складу і палеонтологічних решток можна твердити, що під кінець міоцену море на півдні Російської платформи остаточно зміліло, опрісніло і в узбережній частині розпалося на окремі незначні басейни (Геол. Укр., 1959, 348).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 621.