ЗМУЖНІ́ЛІСТЬ, лості. Стан за знач. змужні́лий 2, 3. Кількісні і якісні зміни в будові й функції органів безперервно удосконалюються від народження дитини до її змужнілості (Шк. гігієна, 1954, 23); 1878 року він [І. Франко] перекладає на українську мову окремі розділи «Капіталу» К. Маркса. Цей рік взагалі був роком творчої змужнілості й повного розквіту його генія (Тич., III, 1957, 166).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 635.