ЗМО́ЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до змости́ти. Посеред залу на змощеному з лав підвищенні стояла оббита кумачем труна (Перв., Материн.. хліб, 1960, 170).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 634.