ЗМИГНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док., розм.

1. з ким. Моргнувши один одному, таємно, на мигах про що-небудь домовитися.

2. перен. Дуже швидко минути, збігти (про час). Принести води, вимести в землянці, попрати, полатати — і не зчується Даринка, як той і день великий літній змигнеться (Вирган, В розп. літа, 1959, 255).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 617.