Про УКРЛІТ.ORG

зметений

ЗМЕ́ТЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до змести́. Товариство зараз же налягло на їжу, на горілку… Не пройшло години, як усе те було зметене (Мирний, II, 1854, 182); Був момент, коли Раєвському здавалося, що ось зараз лави захисників не витримають, будуть зметені ворожим вогнем (Кочура, Зол. грамота, 1960, 150); В лютому 1917 року був зметений царський режим (Програма КПРС, 1961, 4); // зме́тено, безос. присудк. сл. Поки не зметено геть стару, прогнилу надбудову, що заражає весь народ своїм гниттям,— до того часу всяка нова поразка підійматиме нові й нові армії борців (Ленін, 9, 1949, 120).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 616.

вгору