ЗЛЯГА́ТИСЯ, а́ється, недок., ЗЛЯГТИ́СЯ, зля́жеться, док. Під дією чого-небудь ущільнюватися, перетворюватися на компактну масу. Трава, пригоряючи, скручувалась, злягалась.., мов повсть (Гончар, Таврія, 1952, 346); Весна підступає, ясна й непомітна, Злягаються, тануть високі сніги (Воскр., Поезії, 1951, 290); Заржавіла січова рушниця, злігся порох, розгубилося креміння (Мирний, І, 1949, 180); // Злипатися, склеюватися. Колись і ці кучері були хвилясті й золотисті, мов пшеничний сніп, а потім потемніли, зляглися від щоденного важкого поту та й поплелися жорстким сріблом (Стельмах, І, 1962, 5).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 608.