ЗЛУ́ЩУВАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. теп. ч. до злу́щувати.

2. у знач. прикм. Який злущується, відпадає дрібними лусочками. Складаються вони [лусочки] з виділення сальних залоз та із злущуваного епітелію (Хвор. дит. віку, 1955, 136).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 606.