ЗЛУ́ПЛЮВАТИСЯ, юється, недок., ЗЛУПИ́ТИСЯ, злу́питься; мн. злу́пляться; док.

1. Здиратися, обдиратися (про кору, шкіру, шкаралупу і т. ін.). Я ж думала, що нагаєчка шуточка — як ударе, то й злупиться шкурочка (Чуб., V, 1874, 598).

2. тільки недок. Пас. до злу́плювати 1.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 606.