ЗЛОТИ́СТО, поет. Присл. до злоти́стий. У нашім небі, Блакитнім, чистім, Злотисто грають Вогні вагранок (Бойко, Про 17 літ, 1958, 21).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 604.