ЗЛОРА́ДІСНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що злора́дий. Якийсь дивний, холодний і злорадісний усміх заграв на лиці хлопця (Фр., IV, 1950, 389); Обличчя його помалу ясніє, злорадісна осмішка з’являється на губах (Вас., III, 1960, 347).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 603.