ЗЛО́МЩИК, а, ч. Той, хто ламає що-небудь з метою пограбування. Настороженість, прудкість досвідченого зломщика почуваються в усіх рухах Грома (Ю. Янов., IV, 1959, 122).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 602.