Про УКРЛІТ.ORG

злодійкуватість

ЗЛОДІЙКУВА́ТІСТЬ, тості, ж. Властивість за знач. злодійкува́тий. Тепер вона сидить і зубрить Хрестові походи. Не стільки, правда, зубрить, скільки розкошує у своїх мріях, у світлих дівочих видіннях. Час від часу крадькома, з щасливою злодійкуватістю позиркує на нього [Богдана] (Гончар, Людина.., 1960, 4).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 600.

вгору