ЗЛИ́ТОК, тка, ч. Те саме, що зли́вок. Металу злитки Б’є молот. У мартені сталь кипить (Дор., Серед степу.., 1952, 37); Виплавляли мідь і виготовляли сплави поблизу місць видобутку руди. Продукція цих центрів металургії поширювалась у вигляді злитків (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 86); Знявши з найближчого коня шкіряний мішок, висипав [Лют] з нього з сотню злитків срібла певної означеної ваги, яких уживали як гроші (Оп., Іду.., 1958, 124); * У порівн. Снопи у широкому полі, Як золота злитки, лежать (Мал., Запов. джерело, 1959, 201).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 594.