ЗЛИ́ВОК, вка, ч. Застиглий кусок розплавленого і відлитого у певну форму металу. Розжарений шестиметровий зливок металу надходить з печі рольгангом до клітей (Роб. газ., 30.1 1966, 2); // Кусок самородного золота чи срібла. ..золота монета і золото в зливках різняться між собою тільки зовнішністю.. (Маркс, Капітал, т. І, кн. 1, 1952, 127), * У порівн. А те листя, що вбік пооблітало,— немовби вже й кружляти розучилось: над самою землею, де вітру нема, рясно злитими зливками золота падало… (Тич., І, 1957, 271).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 591.