ЗЛА́ДИТИСЯ¹, джуся, дишся, док.

1. розм. Домовитися, зговоритися відносно спільних дій (про всіх або багатьох). Христя тієї гадки: не слід поспішати,— як зладяться, як змовляться всі дівчата, тоді треба бастувати (Горд., Заробітчани, 1949, 58).

2. діал. Підготуватися до чого-небудь. Забрав я.. все на віз.. Зладився я, їду (Фр., II, 1950, 40).

ЗЛА́ДИТИСЯ², иться, док., розм. Піти на лад, налагодитися. Діло зладилось. Згодилися молотити за п’ятнадцяту коробку (Барв., Опов.., 1902, 303); // безос. З доповіддю, як то кажуть, зладилося (Ле, Міжгір’я, 1953, 382).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 584.