ЗИ́ЧНІСТЬ, ності, ж. Якість за знач. зи́чний. Глибоке й правильне дихання — воно ж могутність і зичність голосу дає (Тич., III, 1957, 45).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 569.