ЗИМУ́ЮЧИЙ, а, е. Який переносить, витримує зимові холоди. Пасинки можна видаляти разом з зимуючою брунькою (Колг. Укр., 5, 1962, 38); Зимуюча гусінь.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 568.