ЗЕФІ́РОВИЙ, а, е. Стос. до зефіру (див. зефі́р2). Він пішов до купе в сірих штанях від піджачної пари, парусинових півчеревиках і зефіровій спідній сорочці (Смолич, Сорок вісім.., 1937, 325).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 562.