ЗГІ́РДНИЙ, а, е, діал.

1. Зневажливий. Пригадалось їй згірдне батькове слово і повна ненависті постать хаджі (Копюб., І, 1955, 291).

2. Погордливий. Він відвернувся, силкуючися надати свойому лицю згірдний і байдужний вигляд (Фр., VII, 1951, 312).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 513.