ЗГІ́ННИК, а, ч., діал. Гуртоправ. Всі дороги, всі гірські стежки роїлися.. згінниками, що торгували худобою (Фр., VIII, 1952, 360).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 513.