ЗГІ́ДЛИВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. згі́дливий. У бідних людей очі не були завидющі, а серце було повне любові і згідливості (Фр., III, 1950, 113).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 513.