ЗГУ́ЩЕННЯ, я, с.

1. Дія за знач. згусти́ти і згусти́тися. Згущення крові і підвищення її в’язкості.. утруднює роботу серця (Наука.., 8, 1959, 26); Здавалося, що порошнява мжичка, яка знялась у повітря, це не пилюка, а ефірне тіло, яке сформувалося внаслідок згущення людських голосів (Вільде, Сестри.., 1958, 473); Нашому мистецтву повинні бути однаково чужі як розгубленість перед складностями життя, згущення похмурих фарб, так і хвалькуватість, обивательське самовдоволення (Літ. Укр., 2.1 1965, 1).

2. перен. Те саме, що згу́сток 2. Дослідження показали, що Місяць не має магнітного поля і що навколо нього не існує згущень заряджених часток у вигляді поясів радіації (Ком. Укр., 10, 1962, 47).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 527.