ЗГУКНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех., діал. Крикнути. — Що ж, як він згукне нам оте своє «годі»! та й нагадувать іще не звелить? (Вовчок, І, 1955, 201).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 526.