ЗГРА́ЙНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до згра́йний. І дайте плавність, дайте зграйність І ніжну линь його пісень Моїм пісням — щоб ті лунали, Дзвеніли у буденний день (Шер., Дорога.., 1957, 5).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 523.