ЗГОРЬО́ВАНІСТЬ, ності, ж. Стан за знач. згорьо́ваний 1. Така в ній [Ользі] була якась змученість, згорьованість (Гончар, Людина.., 1960, 175).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 522.