ЗГО́ДОМ, присл. Через деякий час після настання дії у минулому або майбутньому; пізніше, потім. Згодом ми почули чиїсь кроки на стежці, закритій від нас кущами (Л. Укр., III, 1952, 614); Оглянулась і Катря до порога, бо чула, як грюкнули сінешні двері. Згодом рипнули хатні — через поріг ввалився в хату Юхим-коваль (Головко, II, 1957, 206); Хлопець підіймав кущ з усім його листям, з усіма тими зеленими бубками, що наллються згодом соком і стануть повними гронами (Гончар, Тронка, 1963, 50).

Тро́хи (тро́шки) зго́дом — через невеликий проміжок часу. Старі помовчали, зітхнули глибоко, а трохи згодом поснули (Коцюб., І, 1955, 95).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 518.