ЗГЛУ́ХА, присл., діал. Глухо. Його питали на здоров’я.— Яке здоров’я?..— одказав він стиха та зглуха. —Гибію. Слабую дуже на голову й на очі (Вовчок, Вибр., 1937, 217).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 514.