ЗГЛА́ДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до згла́дити. Пані, легко й тепло вбрані, йшли вздовж села добре згладженою дорогою (Кобр., Вибр., 1954, 106); Згладжені льодовиками скелі, коритоподібні долини, нагромадження морен визначають головні риси краєвидів високих гірських кряжів [Іспанії] (Наука.., 5, 1958, 51).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 514.