ЗВІРШУВА́ТИ, у́ю, у́єш, перех. Док. до віршува́ти 1. Скажи, як ти читала мій переклад з Ади Негрі? — аже то був не віршований, а підстрочний переклад. Чи ти його сама звіршувала? (Л. Укр., V, 1956, 212).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 486.