Про УКРЛІТ.ORG

звідини

ЗВІ́ДИНИ, ин, мн., діал. Розвідка. — Слухайте,— каже Королик,— треба нам когось вислати на звідини до ворожого табору (Фр., IV, 1950, 68); Бондариха ходила у місто на звідини й принесла вісті, що убитих є четверо, а поранених, мабуть, дуже багато (Козл., Ю. Крук, 1957, 528).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 479.

вгору