ЗВО́ДИНИ, дин, мн.

1. Каркас дерев’яної будівлі (хати, стодоли і т. ін.). Почали класти стодолу, вже і зводини зробили, поклали віху, лиш би ще вшити (Кобр., Вибр., 1954, 195);

2. Те саме, що зво́ди 2.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 490.