ЗВИ́РИСТИЙ, а, е. Який вирує, перебуває в стані розбурханості. Дівчина не помічає нас, замріяно дивиться на звиристу воду і співає (Літ. Укр., 13.VІ 1962, 4).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 473.