ЗБІЛУВА́ТИ, у́ю, у́єш, перех. Док. до білува́ти 2 Беруть вони ту лошицю. Теплу ще білують… Збілували товсті стегна, Стали та й балюють (Рудан., Вибр., 1937, 231).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 442.