ЗБІ́ДНЕНО. Присл. до збі́днений 2. Іноді народність у мистецтві розуміють надто збіднено (Рильський, Веч. розмови, 1962, 102).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 441.