ЗБУРУ́НЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до збуру́нити. За хвилину з протилежного берега на дзот полетіли снаряди і міни, але десант вже захлинався в збуруненій кулями воді (Збан., Між.. людьми, 1955, 27).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 456.