ЗБРИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗБРИ́ТИ, збри́ю, збри́єш, док., перех. Бриючи, знімати (вуса, бороду, волосся). Як можна збрити такі вуса? (Кучер, Чорноморці, 1956, 209); — Та й сам ти помолодів, Михайле, бороду збрив, чисто парубок (Цюпа, Назустріч.., 1958, 169).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 451.