Про УКРЛІТ.ORG

збратати

ЗБРАТА́ТИ, а́ю, а́єш, перех. Док. до брата́ти 1. Не дивись на березу плакучу, На березі журливеє віття, Нагадає тобі лихоліття, Нагада тобі тугу пекучу, Що збратала обох нас колись (Л. Укр., І, 1951, 143); Перемоги всі долала Невтомна мисль більшовика, Вона робітника збратала І селянина-рільника (Рильський, III, 1961, 95); * Образно. А чи не так, збратавши сили, Через степи, ліси, бори На заклик партії спішили Ми до Магнітної гори (Нагн., Зустрічі.., 1955, 52).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 450.

вгору