Про УКРЛІТ.ORG

зборений

ЗБО́РЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зборо́ти. А як вона [жінка] дивилася на Данька, як поривалась крізь оголені козацькі шаблюки до нього, схвильована, тендітна, бліда, але не зборена ніким (Гончар, Таврія, 1952, 96); * Образно. Зборений остаточно голодом та хворобою, що спалахнула з новою силою, ліг [Іван] в ліжко, щоб умерти (Кол., Терен.., 1959, 375); А гнівний бурун невгаває, —Все б’ється, не зборений сном (Дн. Чайка, Тв., 1960, 272).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 449.

вгору