ЗБАГА́ЧУВАЛЬНИЙ, а, е, спец. Признач. для збагачення (у 2 знач.). Для підвищення якості вугілля його необхідно збагачувати на збагачувальних фабриках (Гірн. пром.., 1957, 44).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 424.