Про УКРЛІТ.ORG

заїздом

ЗАЇ́ЗДОМ, присл. Ідучи мимо, по дорозі. Олена.. розпитує жінку про Костянтина, про їхнє життя. І та розповідає просто, щиро. Живуть вони в Ленінграді, а це заїздом до її родичів під Черніговом (Мушк., Серце.., 1962, 287); // Заїжджаючи на короткий час. Відколи син приїхав, ще й не надивилась вона [мати] на нього.. Відпустка й на відпустку не схожа, хоча, правда, і сам він каже, що опинився тут у справах служби, тільки заїздом (Гончар, Тронка, 1963, 61).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 132.

вгору