ЗАЯРІ́ТИ, і́є, док. Почати яріти, яскраво засяяти, запалати. Сонце на заході, немов на прощання, ще затрималось на золотому вершечку лаврської дзвіниці і зайнялося, заяріло (Бойч., Молодість, 1949, 142).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 422.