ЗАЯВЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ЗАЯВИ́ТИСЯ, явлю́ся, я́вишся, док.

1. розм. Приходити, з’являтися (звичайно несподівано). Думалось, на часинку, бо вже вечоріло, заявитися другові, умовитись про зустріч завтрашню (Головко, II, 1957, 414); Перед самою косовицею несподівано заявився в Троянівку Федот Вихор (Тют., Вир, 1960, 210).

2. тільки недок. Пас. до заявля́ти.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 422.