ЗАЩИ́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАЩИПНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех.

1. Захоплюючи що-небудь щипцями або чимсь подібним, затискувати.

2. рідко. Заліплювати вареники, пироги і т. ін. Варила дружечка пиріжки, защипувала їх в три ріжки (Сл. Гр.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 420.