ЗАШТРИ́КАТИ, аю, аєш, док., розм. Почати штрикати; // безос. Як застудив голову, в ушах заштрикало (Сл. Гр.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 418.