ЗАШЛЮ́БИТИСЯ, блюся, бишся; мн. зашлю́бляться; док., заст. Одружитися. Зашлюбитись — не дощик перечекати (Номис, 1864, № 8851).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 416.