ЗАШЕКЕРЯ́ВИТИ, влю, виш; мн. зашекеря́влять: док., діал. Зашепелявити.— Нам треба вибрати нового голову земельної комісії..-А тобі, Свириде Яковлевичу, заодно не можна бути двома головами? — зашекерявив, підводячись з лави, засушений, мов опеньок, Полікарп Сергієнко (Стельмах, Кров людська.., І, 1957, 16).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 412.